Звіт ринку технологій переробки поліуретану 2025: Глибокий аналіз факторів росту, інновацій та глобальних можливостей. Досліджуйте розмір ринку, провідних гравців та майбутні тенденції, що формують індустрію.

• Резюме та огляд ринку
• Основні фактори росту та обмеження ринку
• Технологічні тенденції в переробці поліуретану
• Конкурентне середовище та провідні компанії
• Розмір ринку та прогнози росту (2025–2030)
• Регіональний аналіз: основні ринки та нові регіони
• Виклики, ризики та регуляторне середовище
• Можливості та стратегічні рекомендації
• Майбутній прогноз: інновації та еволюція ринку
• Джерела та посилання

Резюме та огляд ринку

Технології переробки поліуретану (ПУ) набирають значної популярності у 2025 році, підштовхувані зростаючими екологічними проблемами, регуляторними вимогами та глобальним зусиллям щодо переходу до моделей економіки замкнутого циклу. Поліуретани, які широко використовуються в таких галузях, як автомобільна, будівельна, меблева та побутова техніка, представляють унікальні виклики для переробки через свої термостійкі характеристики та складні рецептури. Проте останні досягнення в механічних та хімічних методах переробки змінюють ландшафт ринку.

Глобальний ринок переробки поліуретану прогнозується на нових вищих рівнях, з оцінками, що вказують на зростання складного річного темпу (CAGR) понад 6% з 2023 по 2028 рік, підживлюваного зростаючим попитом на сталий матеріал та суворими нормами управління відходами в таких регіонах, як Європейський Союз і Північна Америка (MarketsandMarkets). Механічна переробка, яка включає процеси, такі як повторне з’єднання та подрібнення, залишається найбільш установленим методом, особливо для гнучких поліуретанових пінистих матеріалів, використаних у матрацах та меблях. Однак її застосування обмежується зниженням властивостей матеріалу та проблемами забруднення.

Хімічні технології переробки, такі як гліколіз, гідроліз та аміноліз, з’являються як перспективні рішення для відновлення поліолів високої якості та інших сировин з відходів ПУ. Ці методи дозволяють розкласти зшиті структури ПУ, що дозволяє виробляти перероблені матеріали з властивостями, що відповідають новим продуктам. Варто відзначити, що кілька гравців у галузі оголосили про пілотні заводи та комерційні масштабні підприємства для хімічної переробки, що сигналізує про перехід до більш розвинутих і масштабованих рішень (Covestro).

• Європа лідирує на ринку, під наглядом строгих регуляцій, таких як Директива ЄС про відходи та амбітні цілі з переробки (Європейська Комісія).
• Північна Америка спостерігає за зростанням інвестицій у дослідження і розробки та публічно-приватні партнерства для розширення інфраструктури переробки.
• Азійсько-Тихоокеанський регіон стає регіоном швидкого зростання, підштовхнутим швидкою індустріалізацією та зростаючою свідомістю щодо сталих практик.

Незважаючи на ці досягнення, залишається багато викликів, що включають збір та сортування відходів ПУ, економічну доцільність процесів переробки та потребу у стандартизованій якості перероблених продуктів. Тим не менш, перспектива ринку технологій переробки поліуретану у 2025 році є оптимістичною, з очікуваними інноваціями та співпрацею по всіх ланцюгах вартості, що мають на меті подальше зростання та впровадження.

Основні фактори росту та обмеження ринку

Ринок технологій переробки поліуретану (ПУ) формується завдяки динамічній взаємодії факторів росту та обмежень станом на 2025 рік. На стороні факторів росту зростаючий регуляторний тиск на зменшення пластикових відходів і просування практик економіки замкнутого циклу є значним каталізатором. План дій ЄС з економіки замкнутого циклу та подібні ініціативи в Північній Америці та Азії примушують виробників впроваджувати сталими рішення з управління відходами, включаючи розвинені методи переробки ПУ. Крім того, зростаючий попит на перероблений поліуретан у автомобільній, будівельній та меблевій промисловості підштовхує інвестиції як в механічну, так і в хімічну технології переробки. Автомобільний сектор, зокрема, шукає сталих матеріалів для досягнення екологічних цілей, що ще більше сприяє впровадженню продуктів з переробленого ПУ Європейської асоціації поліуретану.

Технологічні досягнення також прискорюють ріст ринку. Інновації в хімічній переробці, такі як гліколіз, гідроліз та ензимна деградація, дозволяють відновлювати поліоли високої якості з постспоживчих та постіндустріальних відходів ПУ. Ці процеси все більше масштабуються, з появою пілотних проектів та комерційних заводів у Європі, США та Азії. Наприклад, такі компанії, як Covestro та BASF, оголосили про значні інвестиції в установи хімічної переробки, намагаючись закрити коло для матеріалів ПУ та зменшити залежність від первинних сировин.

Однак кілька обмежень продовжують викликати труднощі в широкому впровадженні технологій переробки ПУ. Складна та гетерогенна природа відходів поліуретану, які часто містять добавки, наповнювачі та інші полімери, ускладнює сортування і обробку. Механічна переробка обмежується зниженням властивостей матеріалу, що обмежує використання переробленого ПУ лише для продуктів нижчої цінової категорії. Хімічна переробка, хоча і обнадіює, досі залишається капіталомісткою та енергоємною, відзначаючи невизначеність щодо масштабованості та економічної доцільності. Крім того, нестача стандартизованої інфраструктури збору та сортування для відходів ПУ, особливо в нових ринках, заважає доступності сировини та ефективності ланцюга постачання PlasticsEurope.

• Основні фактори росту: Регуляторні вимоги, попит з боку кінцевих споживачів, технологічні новації та корпоративні зобов’язання щодо сталого розвитку.
• Основні обмеження: Технічна складність відходів ПУ, високі витрати на розвинути технології переробки, обмежена інфраструктура та прийняття ринку перероблених продуктів.

Загалом, хоча перспективи ринку технологій переробки поліуретану у 2025 році виглядають оптимістично, подолання технічних та економічних бар’єрів буде критично важливим для масштабування та впровадження цих рішень на глобальному рівні.

Технологічні тенденції в переробці поліуретану

Технології переробки поліуретану (ПУ) швидко розвиваються у відповідь на зростаючі екологічні вимоги та регуляторний тиск. Станом на 2025 рік галузь спостерігає перехід від традиційних механічних методів переробки до більш розвинутих хімічних процесів переробки, які обіцяють вищі показники відновлення матеріалів та поліпшену якість продукту.

Механічна переробка: Цей традиційний підхід передбачає подрібнення відходів ПУ на гранули для використання в якості наповнювачів чи в з’єднаних продуктах. Хоча цей метод є економічно вигідним, механічна переробка обмежена зниженням властивостей полімерів та неможливістю обробляти забруднені або змішані потоки відходів ПУ. Як наслідок, її застосування залишається в основному в межах жорстких пінистих матеріалів та підстилки для килимів.

Хімічна переробка: Найзначніші технологічні досягнення відбуваються в хімічній переробці, зокрема через гліколіз, гідроліз та аміноліз. Ці процеси розкладають полімери ПУ на складові мономери або олігомери, дозволяючи виробляти поліоли високої якості, придатні для нової синтези ПУ. У 2025 році гліколіз залишається найбільш комерційно прийнятим методом, з кількома пілотними та промисловими підприємствами, що діють по всій Європі та Азії. Компанії, такі як Covestro та BASF, ведуть в галузі, інвестуючи в патентовані технології хімічної переробки, які можуть обробляти як гнучкі, так і жорсткі пінисті матеріали, включно з тими, що отримуються з матраців та компонентів автомобілів, що відпрацювали свій термін служби.

Нові технології: Інноваційні підходи, такі як ензимна деградація та технології надкритичних рідин, стають все більш популярними. Ензимна переробка, хоча й досі на етапі досліджень, пропонує потенціал для високо селективної деполімеризації за м’яких умов, що зменшує споживання енергії та мінімізує вторинні відходи. Технології надкритичних рідин, використовуючи надкритичний CO₂ або воду, досліджуються за їх здатністю ефективно розчиняти та деполімеризувати відходи ПУ, хоча масштаби залишаються викликом.

• Цифровізація та автоматизація: Інтеграція цифрових інструментів та автоматизованих систем сортування підвищує ефективність збору та попередньої обробки відходів ПУ, що є критично важливим етапом для чистих потоків переробки.
• Замкнені системи: Зростає акцент на замкненій переробці, коли перероблені поліоли безпосередньо реінкорпоруються в нові продукти ПУ, підтримуючи цілі економіки замкнутого циклу.

Згідно з MarketsandMarkets, глобальний ринок переробки ПУ прогнозується на зростання з CAGR понад 7% до 2025 року, що підштовхується цими технологічними досягненнями та зростаючою регуляторною підтримкою сталого управління матеріалами.

Конкурентне середовище та провідні компанії

Конкурентне середовище для технологій переробки поліуретану (ПУ) у 2025 році характеризується динамічним поєднанням установлених хімічних компаній, інноваційних стартапів та спільнот для співпраці. Ринок підштовхується до зростаючого регуляторного тиску, щоб зменшити відходи на звалищах, зростаючого попиту на сталий матеріал та досягнень у процесах хімічної переробки. Ключові гравці зосереджуються на масштабуванні нових методів переробки, таких як гліколіз, гідроліз та ензимна деполімеризація, щоб вирішувати виклики складної структури пінистих матеріалів ПУ та еластомерів.

Covestro залишається світовим лідером, використовуючи свою запатентовану технологію хімічної переробки для гнучких та жорстких пінистих матеріалів ПУ. У 2024 році Covestro оголосила про розширення свого пілотного заводу в Леверкузені, Німеччина, з метою комерціалізації свого процесу на основі гідролізу для переробки піни матраців. Партнерства компанії з виробниками матраців та фірмами з управління відходами сприяють прискоренню впровадження замкнених систем переробки.

BASF є ще одним великим гравцем, що зосереджується на механічній та хімічній переробці. Ініціатива BASF “ChemCycling” інтегрує перероблену сировину ПУ у нові продукти, а компанія інвестувала в пілотні проекти для демонстрації доцільності переробки відходів ПУ у великих масштабах. Співпраця BASF з автомобільною та меблевою промисловістю є особливо помітною, оскільки ці індустрії генерують значні потоки відходів ПУ.

Стартапи, такі як Purfi та RePoly, набирають популярності завдяки інноваційним рішенням на основі ензимної та розчинникової переробки. Ці компанії залучають венчурний капітал та формують стратегічні альянси з уже встановленими хімічними виробниками для прискорення впровадження технологій. Їх модульні одиниці переробки призначені для децентралізованих операцій, що дозволяє провести переробку на місці в точках виробництва або збору відходів.

• Європейські консорціуми поліуретанової індустрії, такі як Група переробки поліуретанів, сприяють проведенню попередніх досліджень та зусиллям зі стандартизації.
• Dow веде пілотні проекти з розвинутих процесів гліколізу в Північній Америці, орієнтуючись на піну сидінь автомобілів та ізоляційні панелі.
• Huntsman інвестує в дослідження та розробки технологій масштабованої деполімеризації та співпрацює з компаніями з управління відходами для забезпечення постачання сировини.

У підсумку, конкурентне середовище у 2025 році відзначається швидкими технологічними інноваціями, партнерствами між секторами та чіткою тенденцією до комерціалізації розвинутих рішень з переробки ПУ. Провідні компанії – це ті, які здатні продемонструвати як технічну масштабованість, так і інтеграцію в уже існуючі ланцюги вартості, позиціонуючи себе для отримання зростаючої частки економіки замкнутого циклу для поліуретанів.

Розмір ринку та прогнози росту (2025–2030)

Глобальний ринок технологій переробки поліуретану (ПУ) готовий до значного розширення з 2025 по 2030 рік, підштовхуваний зростаючим регуляторним тиском, зобов’язаннями щодо сталого розвитку та технологічними досягненнями. У 2025 році розмір ринку технологій переробки ПУ, включаючи механічні, хімічні та нові ензимні процеси, оцінюється приблизно в 1,2 мільярда доларів США відповідно до прогнозів MarketsandMarkets. Ця сума відображає зростаючі інвестиції в інфраструктуру переробки та зростаюче впровадження моделей економіки замкнутого циклу виробниками в автомобільній, будівельній та меблевій сферах.

З 2025 по 2030 рік ринок очікує на зростання з складним річним темпом (CAGR) 7,8%, потенційно перевищуючи 1,8 мільярда доларів США до кiнця прогнозованого періоду. Це потужне зростання підкріплене кількома факторами:

• Регуляторні драйвери: Зелена угода Європейського Союзу і ініціативи Агенції з охорони навколишнього середовища США прискорюють впровадження розвинутих рішень з переробки, особливо хімічної переробки, що дозволяє відновлювати поліоли високої якості з продукції ПУ, що відпрацювала свій термін (Європейська Комісія).
• Технологічні інновації: Комерціалізація гліколізу, гідролізу та ензимної деполімеризації робить можливим переробку раніше неперероблених пінистих матеріалів та еластомерів ПУ. Такі компанії, як Covestro та BASF, активно інвестують у пілотні підприємства та масштабування цих технологій.
• Попит з боку кінцевих споживачів: Автомобільні ВВП та виробники меблів все більше вказують на перероблений вміст у своїх продуктах, сприяючи зростанню попиту на поліуретанові матеріали високої якості (Allied Market Research).

Регіонально, очікується, що Європа утримає лідерство в частці ринку до 2030 року, підкріплена строгими регуляціями управління відходами та зрілою інфраструктурою переробки. Проте, Азійсько-тихоокеанський регіон прогнозується на швидше зростання, при цьому Китай і Індія інвестують у місцеву переробну потужність для вирішення зростаючих обсягів відходів ПУ та узгодження з глобальними тенденціями сталого розвитку (Grand View Research).

В цілому, період 2025-2030 років буде характеризуватися швидким масштабуванням як усталених, так і нових технологій переробки ПУ, з ростом ринку, що тісно пов’язаний з регуляторним розвитком, технологічними проривами та змінюваними вимогами кінцевих споживачів.

Регіональний аналіз: основні ринки та нові регіони

Регіональний ландшафт технологій переробки поліуретану (ПУ) у 2025 році формуються різними регуляторними рамками, зрілістю промисловості та інвестиціями в сталих рішеннях. Основні ринки, такі як Європа, Північна Америка та Східна Азія, ведуть впровадження та інновації в переробці ПУ, в той час як нові регіони в Азійсько-тихоокеанському і Латинській Америці починають розширювати свої можливості.

Європа залишається на передовій, підштовхувана строгими екологічними регуляціями та амбітними цілями економіки замкнутого циклу. Зелена угода ЄС та План дій з економіки замкнутого циклу прискорюють інвестиції в механічну та хімічну переробку ПУ. Країни, такі як Німеччина, Нідерланди та Франція, є домом для передових пілотних підприємств та комерційних масштабних операцій, при цьому компанії, такі як Covestro та BASF, є піонерами у процесах деполімеризації та гліколізу. Сильні автомобільні та будівельні сектори цього регіону додатково стимулюють ініціативи замкнутої переробки.

Північна Америка свідкує швидкого зростання в переробці ПУ, особливо в США та Канаді. Регуляторний тиск менш виражений, ніж в Європі, але корпоративні зобов’язання щодо сталості та споживчий попит на перероблений вміст підштовхують інновації. Партнерства між виробниками та переробниками, наприклад, між Dow і Huntsman Corporation, розширюють використання постспоживчих та постіндустріальних відходів ПУ у нових продуктах. Цей регіон також є центром для стартапів, що розробляють нові технології хімічної переробки, підкріплені венчурним капіталом та державними грантами.

Східна Азія, очолена Китаєм, Японією та Південною Кореєю, стає значним гравцем. Поштовх Китаю до зеленого виробництва та скорочення відходів, окреслений у його 14-му п’ятирічному plán, сприяє розвитку місцевої переробної інфраструктури. Японські компанії, такі як Tosoh Corporation, інвестують у розвинуті рішення з переробки, в той час як акцент на ефективність ресурсів у Південній Кореї стимулює співпрацю між державними та приватними секторами.

Нові регіони в Південно-Східній Азії та Латинській Америці знаходяться на початковій стадії, але мають сильний потенціал. Країни, такі як Бразилія та Індія, випробовують проекти з переробки ПУ, часто підтримувані міжнародними організаціями та передачею технологій з уже усталених ринків. Основні виклики включають обмежені системи збору та відсутність регуляторних стимулів, але зростаюча екологічна свідомість та іноземні інвестиції, ймовірно, сприятимуть зростанню до 2025 року та надалі.

В цілому, глобальний ринок переробки ПУ характеризується регіональними відмінностями у впровадженні технологій, політичній підтримці та готовності ринку, при цьому Європа та Північна Америка задають темп, а нові регіони поступово наздоганяють, оскільки покращуються інфраструктура та інвестиції.

Виклики, ризики та регуляторне середовище

Технології переробки поліуретану (ПУ) стикаються з комплексом викликів, ризиків і регуляторних перешкод, оскільки індустрія намагається масштабувати сталими рішення в 2025 році. Одним з основних технічних викликів є спадкова різноманітність рецептур ПУ — від гнучких пінистих матеріалів у меблях до жорстких пінистих матеріалів в ізоляції — що ускладнює розробку універсальних процесів переробки. Методики механічної переробки, такі як подрібнення та повторне з’єднання, обмежені зниженням властивостей матеріалів і забрудненням, тоді як хімічні методи переробки (наприклад, гліколіз, гідроліз) потребують значних енергетичних витрат і часто стикаються з проблемами масштабованості та економічної доцільності, відповідно до Європейської асоціації поліуретану.

Ще одним значним ризиком є відсутність стандартизованої інфраструктури збору та сортування для постспоживчих відходів ПУ. Фрагментована природа потоків відходів ПУ, особливо з секторів будівництва та автомобільної промисловості, призводить до непослідовної якості сировини та постачання, підриваючи ефективність процесів переробки. Крім того, наявність старих добавок, таких як вогнегасники та агенти спінювання, становить як технічні, так і екологічні ризики під час переробки, можливе виникнення небезпечних побічних продуктів або викидів Європейське агентство з хімікатів (ECHA).

З регуляторної точки зору, середовище швидко еволюціонує. План дій ЄС з економіки замкнутого циклу та Директива про відходи сприяють більш суворим вимогам до темпів переробки та схемам розширеної відповідальності виробників (EPR), примушуючи виробників розробляти продукти ПУ з урахуванням їх кінцевого використання Європейська Комісія. У Сполучених Штатах регуляції на рівні штатів дедалі більше озброюються на відходи піни, з, зокрема, каліфорнійським SB 54, який наказує зменшення однократних пластикових виробів і розширених цілей переробки, які непрямо впливають на застосування ПУ CalRecycle.

• Витрати на відповідність: Адаптація до нових регуляцій підвищує операційні витрати для рециклерів та виробників, особливо в трекінгу та звітуванні про перероблений вміст.
• Невизначеність на ринку: Відсутність узгоджених глобальних стандартів для переробленого вмісту ПУ створює невизначеність для мультинаціональних компаній та заважає інвестиціям у розвинути технології переробки.
• Ризик інновацій: Нові хімічні технології переробки, хоча і обнадіюють, стикаються з невизначеністю щодо регуляторного схвалення та прийняття на ринку, особливо щодо безпеки та якості перероблених виходів.

У підсумку, хоча регуляторна динаміка підштовхує галузь ПУ до більшої замкнутості, подолання технічних, економічних і відповідних бар’єрів залишається критично важливим для широкого впровадження технологій переробки поліуретану у 2025 році.

Можливості та стратегічні рекомендації

Сектор переробки поліуретану (ПУ) готовий до значного зростання у 2025 році, підштовхуваним посиленням екологічних регуляцій, зростаючим попитом споживачів на сталу продукцію та технологічними досягненнями. Кілька можливостей та стратегічних рекомендацій можуть бути ідентифіковані для зацікавлених сторін, які прагнуть скористатися цією еволюційною ринковою нішею.

• Розширення хімічних технологій переробки: Хімічні методи переробки, такі як гліколіз, гідроліз та аміноліз, отримують поширення через їх здатність розкладати відходи ПУ на цінні сировини. Компанії, які інвестують у масштабовані хімічні переробні заводи, можуть скористатися зростаючим попитом на поліоли високої якості, які дедалі більше популярні у виробників, що прагнуть зменшити свій вуглецевий слід. Наприклад, Covestro та BASF вже оголосили про пілотні проекти і партнерства для комерціалізації цих процесів.
• Розвиток інфраструктури механічної переробки: Хоча хімічна переробка є перспективною, механічна переробка все ще залишається актуальною, особливо для жорстких пінистих матеріалів та постіндустріальних відходів. Інвестиції в розвинути технології сортування, очищення та подрібнення можуть поліпшити якість і вихід механічно переробленого ПУ, відкриваючи нові канали доходу в будівельній, автомобільній і меблевій сферах.
• Співпраця по всьому ланцюгу вартості: Стратегічні партнерства між виробниками ПУ, рециклерами та кінцевими споживачами є необхідними для створення замкнених систем. Такі співпраці можуть забезпечити стабільне постачання сировини та сприяти впровадженню переробленого ПУ у продуктах високої вартості. Ініціативи, такі як програми круговості Європейської поліуретанової індустрії, ілюструють переваги співробітництва в межах галузі.
• Використання регуляторних стимулів: Зелена угода Європейського Союзу та подібні політики в Північній Америці та Азії, як очікується, введуть більш суворі цілі переробки та схеми розширеної відповідальності виробників (EPR) у 2025 році. Компанії, які активно адаптуються до цих регуляцій, можуть отримати вигоду від дотування, податкових пільг та покращеного доступу до ринків (Європейська Комісія).
• Інновації в дизайні продукту: Проектування продуктів ПУ з метою полегшення їх розбирання і переробки може значно зменшити відходи наприкінці терміна служби. Адоптування принципів екологічного дизайну та використання перероблювальних добавок стануть ключовим диференціатором для виробників, націлених на екологічно свідомих споживачів.

Отже, ринок переробки ПУ у 2025 році пропонує значні можливості для зростання через технологічні інновації, стратегічні партнерства та проактивну відповідність регуляторним вимогам. Зацікавлені сторони, які інвестують у розвинути технології переробки та кругові бізнес-моделі, ймовірно, отримають конкурентну перевагу в цій швидко змінюваній галузі.

Майбутній прогноз: інновації та еволюція ринку

Майбутній прогноз для технологій переробки поліуретану (ПУ) у 2025 році формується прискореною інновацією, регуляторним імпульсом та змінюваними вимогами ринку щодо сталих матеріалів. В той час як глобальне виробництво ПУ продовжує зростати — завдяки його широкому використанню в автомобільній, будівельній та споживчій промисловості — так само зростає термінова потреба вирішити виклики відходів наприкінці терміна служби та колективної відповідальності. Індустрія спостерігає перехід від традиційних механічних методів переробки до розсмотрення хімічних процесів переробки, які обіцяють вищі показники відновлення матеріалів та поліпшену якість продуктів.

Ключові інновації включають розробку технологій деполімеризації, таких як гліколіз, гідроліз та аміноліз, які розкладають відходи ПУ на складові мономери або поліоли. Ці відновлені матеріали можуть бути повторно введені в циклі виробництва, зменшуючи залежність від первинних сировин. Такі компанії, як Covestro та BASF, інвестують у пілотні підприємства і партнерства для масштабування цих процесів, при цьому кілька комерційних масштабних установок очікуються в демонстраційному режимі до 2025 року. Наприклад, технологія Covestro “Evocycle® CQ” має на меті забезпечити замкнуту переробку гнучких пінистих ПУ, сегменту, який історично важко переробляти через забруднення та складні рецептури.

Ще одна багатообіцяюча сфера — це ензимна переробка, де спеціально налаштовані ензими вибірково розкладають полімери ПУ за м’яких умов. Попередні дослідження, підтримувані такими організаціями, як Європейські біопластики, вказують на те, що цей підхід може пропонувати енергетичні заощадження та зниження викидів у порівнянні з традиційними методами, хоча комерційна доцільність все ще встановлюється.

Еволюція ринку також формується регуляторними факторами. План дій ЄС з економіки замкнутого циклу та пропоновані обмеження на захоронення відходів ПУ підштовхують виробників приймати рішення з переробки та принципи проектування для переробки. В Північній Америці та Азійсько-тихоокеанському регіонах схеми розширеної відповідальності виробників (EPR) та добровільні ініціативи галузі ухвалюються, сприяючи інвестиціям у переробну інфраструктуру та технології.

До 2025 року глобальний ринок переробки ПУ прогнозується на зростання з CAGR понад 7%, з хімічною переробкою, яка очікується на все більшу частку додаткових потужностей, згідно з MarketsandMarkets. Поява цифрових систем трекінгу та технологій блокчейн для відстежування відходів, як очікується, підвищить прозорість ланцюга постачання та підтримає комерціалізацію перероблених продуктів ПУ.

Загалом, прогнози для технологій переробки ПУ у 2025 році характеризуються швидким технологічним прогресом, підтримуючими політичними рамками та зростаючою готовністю ринку приймати перероблені матеріали. Ці тенденції мають на меті трансформувати ланцюг вартості ПУ, дозволяючи більш кругові бізнес-моделі та зменшуючи екологічний слід цього різноманітного полімеру.

Джерела та посилання

• MarketsandMarkets
• Covestro
• Європейська Комісія
• BASF
• PlasticsEurope
• Purfi
• Allied Market Research
• Grand View Research
• Європейське агентство з хімікатів (ECHA)
• Європейська Комісія
• CalRecycle
• Європейські біопластики